Споруда навчального корпусу СПТУ-27 прикрасила вул. Роменську в 1883р. Будівля ця споруджувалась як виробничий корпус горілчаного заводу. Та з різних економічних причин завод було закрито, обладнання демонтовано, а приміщення перебудоване і перепрофільоване для громадських потреб. Відомо, що до 1917р. в ньому розміщалася жіноча гімназія, а до 1941р. – педагогічна школа, у вересні 1943р. – штаб Воронезького фронту на чолі з командуючим фронтом генералом армії М.Ф. Ватутіним. Згодом у стінах будинку відновила діяльність педагогічна школа, реорганізована пізніше в педагогічне училище, яке в 1969р. переведено до Кременчука. 11 липня 1969 року виданий наказ Мінсільбуду УРСР і Держпрофосвіти №206-100 «Про відкриття в м. Лохвиці Полтавської області професійно-технічного училища». 15 липня за наказом Полтавського облуправління профтехосвіти за №152 узаконено відкриття училища будівельного профілю в м. Лохвиці на 270 учнів і найменовано його МПТУ-22. За 3 місяці проведено ремонт навчального корпусу, придбано меблі та інвентар. А вже 15 жовтня 1969р. 193 учні приступили до занять, опановуючи професії муляра, слюсаря-сантехніка, муляра-штукатура, штукатура. З 1972р. розпочалася підготовка кравців чоловічого і дитячого одягу. В 1978р. училище перейменовано в ТУ-9 на базі Сумського ВШО «Спецодяг», відкрито нову професію швачка-мотористка. З 1984р. училище перейменоване в СПТУ-27. Згідно статуту, затвердженого Міністерством освіти і науки України від 30.07.2001р., СПТУ-27 перейменовано в ПТУ№27 м. Лохвиця. Сучасний навчальний заклад училище сфери послуг.